Папа Франциск, перший латиноамериканський і єзуїтський понтифік, помер 21 квітня 2025 року у віці 88 років після інсульту. Його смерть знаменує собою кінець трансформаційної епохи для Римо-Католицької Церкви. Відомий своїм смиренням і відданістю соціальній справедливості, Франциск намагався реформувати ватиканську бюрократію, боротися зі зміною клімату та відстоювати інтереси маргіналізованих спільнот.
Смиренний і реформаторський понтифікат
Обраний у 2013 році після відставки Папи Бенедикта XVI, Франциск запровадив більш пастирський та інклюзивний підхід до папства. Він наголошував на милосерді, інклюзивності та справедливості, часто конфліктуючи з традиціоналістами. Його останнім бажанням було просте поховання в базиліці Святої Марії Мажор.
Подяки від світових лідерів
Після його смерті лідери всього світу висловили свої співчуття. Президент США Джо Байден високо оцінив Франциска як лідера-трансформатора, відданого справі допомоги бідним, глобальної справедливості та захисту навколишнього середовища, назвавши його “народним Папою”. Колишній президент Обама, Гілларі Клінтон та інші видатні діячі повторювали похвали Франциску за його смиренність, захист маргіналізованих і моральне лідерство.
Пошук наступника
Тепер, коли папський престол став вакантним, увага переключається на вибір наступника. Конклав із 135 кардиналів, що мають право голосу, які представляють різні країни світу та богословські погляди, визначить, чи буде підтримана його спадщина, чи ні. Основні претенденти варіюються від поміркованих, таких як П’єтро Паролін, до консерваторів, таких як Пітер Ердо і Роберт Сара, і лібералів, таких як Луїс Антоніо Тагле і Маттео Зуппі. Очікується, що конклав буде політично заангажованим, оскільки в Сикстинській капелі розгортаються ідеологічні розбіжності.
Момент роздумів для Церкви
Оскільки Католицька Церква вступає в період жалоби і роздумів, вибір наступного Папи матиме вирішальне значення у формуванні її напрямку на найближчі роки. Світ уважно спостерігає за тим, як Церква переживає цей важливий перехід.